Феєрія мандрів, або мовна практика в Польщі
Краківська кава, костели, середньовічні замки
та спілкування з поляками… Вакація в Польщі – найкращий
спосіб поєднати приємне з корисним…
Початок зимових канікул - ще не привід розслаблятись, тим паче молоді. Це найкращий час продовжити процес самоосвіти, а точніше застосувати свої здобуті в університеті або поза ним знання на практиці. Насамперед це стосується вивчення іноземних мов. Будь-яка країна світу особливо на час зимового відпочинку відкриває свої кордони для туристів, які прагнуть якнайглибше зануритись в культуру та повсякденне життя іншої нації. Отож, ми, студенти Київського національного університету імені Тараса Шевченка не стали робити виключень для себе і вирішили заради мовної практики відвідати новорічну Польщу та побачити на власні очі її спосіб життя. Організатором подорожі та безпосередньо керівником нашої супер команди є викладач польської мови Марія Андріївна Каламаж КНУ ім. Т. Шевченка.
Ефект від такої мовної практики неймовірний. Приблизно на 10 днів нам довелося забути про рідну мову і звертатися до неї лише у розмові зі своїми товаришами. Але хотілося б відзначити, а, може, трохи і похвалитися, що тут наші студенти не осоромилися. Хоча кожен з нас вивчає польську різний за тривалістю час, адже в групі були представники різних курсів – від першого до другого, все ж нам вдалося подолати мовний бар’єр і тим самим комфортно почуватися в іноземному середовищі.Ми спілкувалися польською не лише в кав’ярнях, касах вокзалів, з персоналом музеїв, від яких, до речі, отримали схвальні відгуки щодо нашого володіння мовою, просто на вулиці з перехожими. Маючи нагоду замовляти собі російськомовних екскурсоводів, ми, керуючись практичними переконаннями, слухали екскурсіївиключно польською (у Велічці (соляній копальні), Вавелі і т. д.). Мовна практика як не як!!!)))
Враження від країни неймовірні. По-перше, в сфері харчування приємно вразила цінова політика. По-друге, - культура поляків. Я маю на увазі саме чистоту. Охайні вулиці, вражаюча архітектура старого міста, що стосується насамперед Кракова, викликають справжнє захоплення. Хотілося б згадати і про приязність місцевого населення, а головне, щоб там не казали, про толерантне ставлення до іноземців. В межах чужої держави відчуваєш себе спокійніше і комфортніше, знаючи, що тобі готові прийти на допомогу у будь-якому разі. Так, за допомогою перехожих у Кракові ми знайшли головний корпус Ягелонського університету (хоча на кожному кроці можна побачити вказівники, тому заблукати важко). Ми приємно здивувалися пропозиції працівників освітнього закладу влаштувати для нас невелику екскурсію всередині.
Щодо перетину кордону, то проблем при його проходженні у нашої групи не виникли. Все відбувається дуже швидко за відсутності, звичайно, великої черги і без бажань створити собі проблему власноруч.)))
Взагалі для того, щоб описати свої враження у повній мірі, необхідно викласти цілу щоденну хроніку, бо велич Татрів, затишок засніженого міста Закопане та вечірня романтика Кракова ніколи нікого не залишать байдужими та розчарованими. Польща назавжди заполонить серце кожного та вже навряд чи відпустить від себе.
Хотілося б подякувати Рафалу Вольську, очільнику польського консульства в Києві за відмінну організацію роботи установи та сприяння у оформленні візи для нашої туристичної групи. Також бажаємо висловити велику подяку Віктору Федоровичу Колесникову, декану історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, за дозвіл передчасно скласти залікову сесію, що було дуже важливим для нашої подорожі.
***
Спадає на місто тінь ночі,
Ось тут і почнуться дива,
Тобі, чи то хочеш, не хочеш,
Їх Краків сповна розкрива.
Заллють ліхтарі своїм світлом
Всі вулиці, парки, мости,
Повиснуть над нами намистом
Зірки, щоб до Вісли вести.
Дорогою зайдеш в кав’ярню,
Зігрієшся кави теплом,
Збагнеш, що ви зовсім не марно
Долали кордони разом.
Бо місто ніколи не спить,
Тебе воно запам’ятає,
І навіть тепер кожну мить
Автор студентка другого курсу, історичного факультету
Берестовська Юлія
