В гостях у хорошого друга
Якщо спробувати описати свої враження від поїздки до Польщі , то на перший погляд це здається нереальним. Чому саме? Ось саме на це питання і спробую вам відповісти.
Чим для мене була Польща? Це була просто країна, котра знаходиться на кордоні з Україною та особливо ні чим не відрізняється. Так , звісно спочатку було цікаво просто побачити і відчути Польщу. Але вже потім…
Коли я перетнув кордон одразу мене вразило якесь інше відчуття, відчуття котре на той час я не розумів. Було таке враження нібито я вже не дома, але в гостях у хорошого друга.
Перший раз ми приїхали у Краків буквально на годину, але вже за цей час я зрозумів, що я хочу сюди повернутися. Не зрозуміле відчуття доброти та турботи оточуючих не залишало мене в спокої. Адже для нас українців - це не звичне відчуття.
Коли ми вже нарешті прибули до місця призначення, а саме до Закопаного, маленького містечка в польських горах Татрах. Ось саме у цей момент я відчув, що я приїхав саме туди, де хочу бути. Цей вид, котрий захоплює погляд. До речі, згодом ми зробили піший підйом на одну з гір, яка, на хвилиночку(!), аж 2000 метрів у висоту. Вперше в житті я тоді побачив сніг та навіть відчув його у травні.
Саме там у Закопаному, під час вечірньої прогулянки, я вперше зрозумів те відчуття, про котре говорив на початку. Я хотів відчувати це почуття, більш за все я не хотів втратити його. На свій подив я зрозумів,що людина котра любить свою державу в змозі закохатися в іншу. І це не тільки через гарний вид та оточуючих. Взагалі, на мою думку, головне - це особистий комфорт. Так-от якщо я турист, і в Польщі я відчував себе більш ніж комфортно, то я не уявляю, як відчувають себе поляки.
Або ні, уявляю та хочу так само.
Сергій РЕЗНІКОВ,
Студент Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка
